7-й клас
(Усього 52 години, 1,5 год на тиждень, із них 5 год — резервних)
К-ть г-н Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
3 Вступ
Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі.
Короткі відомості з історії хімії.
Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом. Учень/учениця:
називає основне обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд;
знає і розуміє правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;
висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку.
Демонстрації:
1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).
2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.
Практичні роботи:
1. Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я.
21 Тема 1. Початкові хімічні поняття
Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.
Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.
Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.
Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.
Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин.
Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.
Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю.
Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.
Масова частка елемента в складній речовині.
Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин. Учень/учениця:
називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;
описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції;
наводить приклади металічних і неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;
розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, метали й неметали, атоми, молекули;
пояснює зміст хімічних формул;
використовує періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси і валентності елементів;
складає формули бінарних сполук за валентністю елементів;
визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук;
обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині;
спостерігає хімічні явища й описує спостереження, формулює висновки;
уміло поводиться з лабораторним обладнанням;
дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;
виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;
висловлює судження про багатоманітність речовин.
Розрахункові задачі:
1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.
2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.
Демонстрації:
3-7. Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.
8. Зразки металів і неметалів.
9. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.
Лабораторні досліди:
1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.
2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.
3. Проведення хімічних реакцій.
Практичні роботи:
2. Розділення неоднорідної суміші.
3. Дослідження фізичних і хімічних явищ.
Домашній експеримент:
1. Взаємодія харчової соди з соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.
2. Очищення води від накипу фільтруванням після її кип’ятіння.
13 Тема 2. Кисень
Повітря, його склад.
Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.
Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.
Добування кисню в лабораторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню.
Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.
Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).
Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози).
Умови виникнення та припинення горіння.
Маркування небезпечних речовин.
Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню. Учень/учениця:
називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря;
наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення; приклади маркування небезпечних речовин;
описує поширеність Оксигену у природі; історію відкриття кисню, його фізичні властивості;
розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення;
характеризує хімічні властивості кисню;
пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;
обґрунтовує застосування кисню;
складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;
визначає наявність кисню дослідним шляхом;
оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря;
дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння;
дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.
Демонстрації:
10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин.
11. Добування кисню з гідроген пероксиду.
12. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води.
13. Доведення наявності кисню.
14. Спалювання простих і складних речовин.
15. Маркування небезпечних речовин.
Практичні роботи:
4. Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності.
Домашній експеримент:
3. Дія гідроген пероксиду на сирі та відварені овочі, м’ясо.
10 Тема 3. Вода
Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник.
Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.
Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.
Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори.
Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Учень:
називає склад молекули води;
наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ;
описує поширеність води у природі, фізичні властивості води;
розрізняє розчинник і розчинену речовину;
обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;
складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом;
обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;
виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;
розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;
оцінює роль води в життєдіяльності організмів;
висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх охорону від забруднень;
використовує набуті знання та навички в побуті та для збереження довкілля.
Розрахункові задачі:
3. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.
Демонстрації:
16. Виготовлення розчинів.
17. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.
18. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.
Лабораторні досліди:
5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.
6. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.
Домашній експеримент:
4. Виготовлення водного розчину кухонної солі.
5. Очищення води кип’ятінням і за допомогою побутового фільтру
Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів. Пожежне депо. Водоочисна станція.
Урок
Тема Загальна характеристика Рептилій, їх різноманітність.
Мета: ознайомити учнів із характерними особливостями будови Плазунів;
дати поняття про різноманітність представників цього класу;
розвивати уважність, самостійність, логічне мислення;
виховувати бережливе і гуманне ставлення до тварин.
Обладнання: таблиці «Зовнішня будова плазунів»; енциклопедія про тварин.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання, побажання хорошого настрою
Вправа «Подаруй посмішку товаришеві»
ІІ. Актуалізація опорних знань
Біологічний диктант
1. Тіло амфібій складається з ____________, ___________, ___________.
2. У жаби ___________ ходильних кінцівок.
3. На голові добре помітні _______,що мають повіки.
4. Органами слуху у амфібій є _____________
5. Амфібії поділяються на 2 ряди: ___________, _______________.
6. Найбільша хвостата земноводна ___________.
7. Розвиток земноводних відбувається у _____________________.
8. В Україні деревною амфібією є _______________
9. Безхвості амфібії, які забарвлені у коричневий колір називаються ______________
( Додаток )
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
На попередніх уроках ми звертали увагу на те, що зовнішньо гігантська саламандра нагадує не великого крокодила: широка приплюснута голова ,короткі сильні кінцівки і широкий, але не довгий хвіст, забарвлений в сірувато-зелений колір, завдовжки до 160 см., до того ж має великі і гострі зуби. Про те, ця схожість у зовнішності не дає підстав віднести цю саламандру та крокодила до одного класу.
Проблемне запитання.
Чому види тварин, які зовнішньо дуже подібні між собою, можуть належати до різних класів?
IV. Визначення теми й мети уроку
Учні з допомогою вчителя формують навчальну проблему, та через неї, тему і мету уроку
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1.Самостійна робота учнів із підручником
Завдання: прочитайте матеріал у підручнику і визначте характерні ознаки для рептилій (на опрацювання матеріалу дається 5 хв.)
2. Перегляд відеосюжетів про цікавих рептилій
3. Робота у групах
І група – ряд Черепахи
ІІ група – ряд Лускаті
ІІІ група – Ряд Крокодили (10 хв)
4. Завдання у зошиті : заповнити табличку «Різноманітність плазунів»
Ряд Характерні особливості Представники
Черепахи
Крокодили
Лускаті
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Бліц-турнір
1. Які тварини належать до рептилій?
2. У яких середовищах живуть плазуни?
3. Скільки видів налічується на Україні?
4. З яких частин складається тіло плазуна?
5. Чим вкрите тіло у рептилій?
6. Які органи знаходяться на голові?
Формулювання учнями висновків, чому саме крокодил відноситься до класу Плазуни.
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані
Оцінювання учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику;
підготувати цікаву інформацію про представників класу Плазуни*
Урок
Тема Загальна характеристика класу Птахи
Мета: ознайомити учнів із характерними особливостями будови птахів;
їхнім походженням, основними прогресивними ознаками;
звернути увагу учнів на особливості будови різних видів пір’я у зв’язку зі здатністю до польоту. Продовжити формування наукового світогляду, вмінь та навичок логічного міркування.
Виховувати бережливе і гуманне ставлення до тварин.
Обладнання: таблиця «Зовнішня будова птахів»; зошит з друкованою основою.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання, побажання хорошого настрою
Вправа «Мій настрій»
ІІ. Актуалізація опорних знань
Тести
1. До ряду Лускаті належать:
А) гавіал; Б) ящірка; В) вуж; Г) крокодил
2. Рептилія – це - :
А) анаконда; Б) латимерія; В) квакша; Г) черепаха
3. Шкіра плазунів вкрита:
А) кістковою лускою; Б) роговою лускою; В) не має луски; Г) шкірою
4. Отруйними зміями є:
А) ефа; Б) полоз; В) кобра; Г) удав.
5. Плазуни линяють:
А) рідко, тому що мають щільний роговий покрив; Б) часто, тому щільний покрив заважає їхньому росту; В) час від часу, коли луска стирається; Г) тільки при регенерації.
6. Очі в плазунів захищені:
А) трьома повіками: верхньою, нижньою та мигальною перетинкою; Б) двома повіками: верхньою і нижньою; В) верхньою повікою; Г) мигальною перетинкою.
( Додаток )
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
Без сумніву, з усіх вищих тварин , вони найгарніші і найбільш співучі, вони викликають захоплення, їх найбільше вивчають, пильно охороняють. Про яких тварин іде мова?
Журавель сірий, лебеді-шипуни, чорні дятли, качки, гуси, жайворонки, горобці, синиці…. Всі вони належать до класу Птахи, хоча різні за розмірами, забарвленням, характером живлення. Які ж ознаки об’єднують цих тварин?
IV. Визначення теми й мети уроку
Учні з допомогою вчителя формують навчальну проблему, та через неї, тему і мету уроку
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1.Самостійна робота учнів із підручником
Проблемне завдання для 1 групи.
За якими ознаками цих тварин відносять до птахів?
Проблемне завдання для 2 групи.
Які особливості зовнішньої будови птахів допомагають у польоті?
Проблемне завдання для 3 групи.
Чим шкіра птахів відрізняється від шкіри плазунів? ( 10 хв.)
2. Робота у зошиті
Заповніть таблицю:
Типи і функції пір’я
Типи пір’я Функції різних типів пір’я
Контурні:
• Махові;
• Рульові;
• Покривні.
( Додаток )
3. Виконання лабораторного дослідження
Лабораторне дослідження №5
Тема: Будова яйця птахів
Мета: ознайомити учнів із основними оболонками яйця; з’ясувати їхні функції; розвивати уважність, логічне мислення, вміння формулювати висновки.
Обладнання: муляж яйця, таблиця «Будова яйця», куряче яйце.
Хід дослідження
1. Розгляньте будову яйця. Виділіть основні частини.
2. Підпишіть на малюнку основні оболонки яйця.
3. Заповніть таблицю, вказавши функції складових частин яйця.
Назва частин яйця
Функції частин яйця
Шкаралупа
Підшкаралупові оболонки
Повітряна камера
Білкова оболонка
Канатики
Жовткова оболонка
Жовток
4. Зробіть висновок , давши відповідь на запитання: Чому всі птахи розмножуються, відкладаючи яйця, і в них не трапляється випадків яйце живородіння.
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Метод «Мікрофон»
- Чим вкрите тіло птаха?
- Які є види пір’я?
- Які пера називаються покривними?
- З чого складається контурне перо?
- З яких частин складається тіло птахів?
- Яка будова дзьоба?
- Які органи розташовані на голові?
- Яка будова яйця?
- Які функції забезпечують оболонки яйця?
Формування загального висновку про приналежність до класу Птахи
V ІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані
Оцінювання учнів
V ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику;
скласти порівняльну таблицю зовнішньої будови птахів і плазунів *
Урок
Тема Різноманітність птахів
Мета: ознайомити учнів із різними видами птахів;
їхнім характерними ознаками;
продовжити формування наукового світогляду, вмінь та навичок логічного міркування;
виховувати бережливе і гуманне ставлення до тварин.
Обладнання: енциклопедії, відео сюжети, таблиці різних видів птахів.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Учитель пропонує учням подарувати один одному посмішку, щоб покращити настрій на весь урок.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Біологічний диктант
1. Шкіра у птахів вкрита _____________ і не має___________
2. У птахів є 3 види пір’я ___________, __________, ____________
3. Куприкова залоза міститься _____________
4. Пір’яний покрив називається _____________
5. Пера, які забезпечують політ ______________
6. Тіло птаха складається з ___________, _________, __________, __________, ___________
7. Пір’я, яке призначене , для збереження тепла ___________
8. Передні кінцівки називаються ____________
9. Яйця птахів складається з 3 частин __________, ___________, ___________
10. Оболонка, яка захищає яйце від механічних ушкоджень _________
( Додаток )
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
Відгадування загадок
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)
Хто сердитий спозаранку
На подвір’ї біля ганку?
- Ой булди, булди, булдик, -
З півнем свариться …
(Індик)
Як веселка кольорова,
Має здібності до мови.
Слово пташці цій скажуть,
Вона його повторить вмить.
(Папуга)
Балакуча ця вертуха!
Ліс її щоденно слуха -
Довгохвоста, білобока …
Ну й плетуха! Це - …
(Сорока)
На скелі він будує дім,
І не боїться жити в нім.
Два могутні є крила
У господаря …
(Орла)
А чи знаєте ви , за якими ознаками і до яких надрядів і рядів належать ці птахи?
IV. Визначення теми й мети уроку
Саме, на сьогоднішньому уроці, ви ознайомитися із різноманітністю птахів та із характерними ознаками, за якими вони відносяться до певної групи.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1. Демонстрування відео сюжетів про птахів
2. Подорож у країну Птахів( робота у парах)
1пара – надряд Пінгвіни
2 пара – надряд Безкільові
3 пара – надряд Кільогруді ( ряд Гусеподібні)
4 пара –ряд Лелекоподібні і Журавлеподібні
5 пара – ряд Горобцеподібні
6 пара – ряд Соколоподібні і Совоподібні
Завдання: з’ясувати характерні ознаки птахів, вказати види.(10 хв)
3. Самостійна робота учнів у зошитах
Прокласифікуй названі види птахів
Царство
Тип
Клас
Ряд
Родина
Рід
Вид Сова вухата Лелека чорний Ластівка сільська
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Завдання: розподіліть названі види птахів по рядах:
1)глухар, 2) ластівка, 3) лелека білий, 4) беркут, 5) сірий журавель, 6) грак,
7) горобець, 8) пугач, 9) лебідь білий, 10) соловей, 11)сазан, 12) чорний гриф,
13) чапля жовта, 14) африканський страус. ( Додаток)
Вправа « Я - тобі, ти - мені ».
( Кожен учень готує одне запитання і задає його товаришу).
Метод «Мікрофон»
- За якими ознаками птахи належать до надряду Кілегруді?
- Які ряди сюди належать?
- За яким ознаками належать птахи до надряду Безкільові?
- Які ряди входять до цього надряду?
- Чим пінгвіни відрізняються від інших птахів?
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику;
Скласти кросворд на тему Птахи; підготувати цікавинки про птахів*
Урок
Тема Загальна характеристика класу Ссавці
Мета: ознайомити учнів із основними особливостями будови та процесів життєдіяльності ссавців;
дати поняття про характерні риси зовнішньої будови;
показати значимість покривів ссавців в їхньому способі життя;
розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки;
виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: енциклопедії, таблиця «Зовнішня будова ссавців».
Хід уроку
І. Організаційний етап
Створення позитивної аури на уроці. Наприклад „ Які ви сьогодні красиві. Будете ще кращими коли всі разом посміхнетесь мені”
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Ти – мені, я - тобі» (Учитель ставить запитання і називає учня, який відповідає . Учень, який відповів має право поставити запитання і назвати того, хто відповідатиме на нього)
Запитання:
- Як пристосований страус до життя у саванах?
- Чому у пінгвінів, які не літають, добре розвинутий кіль?
- Чи є слушними вирази «мокра курка» і «як з гуски вода» по відношенню до самих курки і гуски?
- Які загальні ознаки мають кілегруді птахи?
- Чому хижі птахи стали рідкісними?
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
Розгляньте малюнки тварин миші і ящірки. Що спільного і відмінного у зовнішній будові цих тварин?
IV. Визначення теми й мети уроку
Учні разом із вчителем формулюють навчальну проблему та через неї тему і мету уроку
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1. Розповідь учителя за допомогою таблиці ( встановлення відмінних рис у ссавців)
2. Самостійна робота учнів із підручником
Завдання: з’ясуйте будову покривів ссавців
3.Творча пара ( виконання лабораторного дослідження)
Інструктивна картка
Лабораторне дослідження № 6
Тема Будова зубів у ссавців
Мета: ознайомитись із будовою зуба ссавців; їхніми видами та виконуваними функціями; навчитись розрізняти різці, ікла, кутні зуби;
Обладнання: череп ссавця; таблиця «Зовнішня будова ссавців»
Хід дослідження
1. Розгляньте череп ссавців. Знайдіть верхню, нижню щелепи. Знайдіть на них зуби.
2. Розгляньте будову зуба. Позначте на малюнку.
3. Знайдіть різці, ікла, кутні зуби. Підрахуйте їхню кількість.
4. Зробіть висновок , у якому вкажіть, чим зуби ссавців відрізняються від зубів плазунів, та яке призначення типів зубів.
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
«Мозковий штурм»
- Які характерні ознаки властиві ссавцям?
- Які середовища життя заполонили ці тварини?
- Яка будова покривів тіла?
- Які залози містяться на шкірі у ссавців?
- Які є три типи зубів?
- Які функції виконують зуби у цих тварин?
V ІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
V ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику;
Творче запитання: Чому поява зубів у звірів різної будови мала велике значення для історичного розвитку класу Ссавці?*
Урок
Тема Різноманітність ссавців
Мета: ознайомити учнів із основними особливостями організації та процесів життєдіяльності представників підкласу Яйцекладні, Сумчасті ссавці та рядів Комахоїдні, Хижі, Рукокрилі, Ластоногі, Китоподібні;
розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки;
виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: енциклопедії, таблиці «Комахоїдні», «Рукокрилі», «Ластоногі і Китоподібні».
Хід уроку
І. Організаційний етап
Вправа «Подаруй посмішку своєму другу»
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Незакінчені речення»
Тіло ссавців вкрите ___________. У них добре розвинений _________ мозок.
Більшість ссавців є живородними, їм властивий ____________ розвиток зародка. На голові у ссавців є ___________ і лицьовий відділи. Характерними для цих тварин є потові, ___________ і ____________ залози. У багатьох ссавців є залози, що виділяють ______________ речовини. У ссавців розрізняють ___________, ___________, ___________ зуби. ( Додаток )
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
Діти, уявіть, що ви разом із товаришем маєте підготувати повідомлення про один із рядів класу Ссавці. Яким чином ви будете оформлювати статтю? Який ряд оберете?
IV. Визначення теми й мети уроку
Отже, на сьогоднішньому уроці ви будете знайомитись із різновидністю ссавців та характерними для них ознаками.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1.Робота в парах ( учні готують замітку до газети про відповідний ряд тварин, використовуючи енциклопедію та підручник)
І пара – Яйцекладні
ІІ пара - Сумчасті
ІІІ пара – ряд Комахоїдні
IV пара – ряд Рукокрилі
V пара – ряд Гризуни
V І пара – ряд Хижі
V ІІ пара –Ластоногі і Китоподібні ( 10 хв)
Зачитування заміток.
2. Самостійна робота учнів у робочому зошиті.
Заповнення таблиці
Назва ряду Значення у природі Значення у житті людини
Яйцекладні
Сумчасті
Комахоїдні
Рукокрилі
Гризуни
Хижі
Ластоногі
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
1. Вправа «Підбери малюнок тварини»
На столі знаходяться малюнки, фотографії тварин. Учні підбирають до своєї замітки малюнки тварин відповідного ряду.
2. Бліц-турнір ( учні готують запитання по матеріалу, який опрацьовували , інші - дають відповідь)
3. Учні формулюють загальний висновок про подібність усіх тварин між собою.
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
V ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику;
підготувати цікаву інформацію про представників ряду Парнокопитні, Непарнокопитні та Примати *
Урок
Тема Ряд Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати. Значення ссавців у природі і в житті людини.
Мета: ознайомити учнів з особливостями будови копитних ссавців, з походженням, утриманням та розведенням свійських тварин, розпочати формувати поняття відносної користі набутих ознак, розкрити особливості будови приматів як найбільш високоорганізованих ссавців, показати риси пристосованості, пов’язані із способом життя, спорідненість та схожість з людиною; дати поняття про значення цих тварин у природі та в житті людини; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки;виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: енциклопедії, таблиці «Примати», «Парнокопитні і Непарнокопитні».
Хід уроку
І. Організаційний етап
Вітання з учнями, психологічне налаштування учнів на продуктивну роботу.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Розгадати кросворд « Нижчі ссавці»
1 2
3 4
5 6
7
8
9
По вертикалі :
1. Організм на ранній стадії розвитку до виходу з яйця або до народження
2. представник яйцекладних , має плоский хвіст
3. Острів біля Австралії, де водяться качконоси
4. Представник яйцекладних, тіло вкрите голками і грубим волоссям.
5. Сумчастий ведмідь , нічна тварина, живиться листям евкаліпта.
По горизонталі:
1. Центральний орган нервової системи.
3. Сумчастий австралійський ссавець .
6. Задньопрохідний орган качконоса.
7. Місце, куди качконіс відкладає свої яйця.
8. Материк, де живуть нижчі ссавці.
( відповіді: По вертикалі :
2. Зародок.
3. Качконіс
4. Тасманія
5. Єхидна
6. Коала
По горизонталі:
1. Мозок
3. Кенгуру
7. Клоака
8. Гніздо
9. Австралія ( Додаток )
2. «Мозковий штурм»
- Які ссавці належать до ряду Комахоїдні?
- Назвіть розпізнавальні ознаки плацентарних ссавців
- Які представники комахоїдних зустрічаються в Україні?
- Чим різняться крила кажанів і крила птахів?
- Які тварини належать до ряду Гризуни?
- Які характерні ознаки цього ряду?
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
Проблемні запитання:
Чому бегемот та носоріг належать до різних рядів?
Як довести близьку спорідненість людини і людиноподібних мавп?
Висунення учнями гіпотез.
IV. Визначення теми й мети уроку
Учні разом з учителем формулюють навчальну проблему, а через неї тему і мету уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1. Перегляд відео сюжетів про представників парнокопитних, непарнокопитних, приматів.
2. Учні вдома збирали і аналізували інформацію про відповідну тварину із цих рядів.
3. Розповідь учнів.
4. Робота в групах.
Завдання:
І група – значення ссавців у природі
Заповніть таблицю вписуючи конкретні приклади.
Сприяють розповсюдженню насіння, плодів. Сприяють покращенню структури грунту. Регулюють ріст і розвиток рослин. Регулюють чисельність інших тварин.
( Додаток )
ІІ група – як відбулося одомашнення ссавців та яке їх значення у житті людини?
ІІІ група – як ссавців використовують в естетичних і наукових цілях?
Учні презентують свою роботу у вигляді оформлених плакатів
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
1. Формулювання висновків щодо проблемних запитань шляхом методу «Мікрофону»
2. Розподіліть тварин по родинах, заповнивши таблицю.
Носоріг, кабан, осел, зебра, козел, жирафа, олень, кінь, свиня, антилопа, кулан, бегемот, мустанг.
Парнокопитні Непарнокопитні
( Додаток )
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
V ІІІ. Домашнє завдання .
Опрацювати матеріал у підручнику; підготуватись до підсумкового оцінювання.
Ви – фермер. Які породи корів, овець, коней, свиней ви розводили б ? Поясніть, чому ? *
Урок
Тема Поняття про популяцію, екосистему, чинники середовища.
Мета: ознайомити учнів із екологічними чинниками середовища: біотичними, абіотичними, антропогенними; дати поняття про популяцію та екосистему;розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: комп’ютер, підручник.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Психологічний тренінг "Працюємо разом – досягнемо спільної мети тому, що …"
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
- Що є найменшою структурною одиницею класифікації живих організмів?
- Що називають видом?
- Перерахуйте види тварин, з якими ви ознайомилися.
- За якими ознаками тварину відносять до відповідного виду?
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
Як ви думаєте, види займають однакове середовище існування? Чи може це середовище впливати на тварину? Чи знаєте ви такі чинники середовища?
Яким чином тварина пов’язана із середовищем? А чи знаєте, що означають терміни: популяція, екосистема?
IV. Визначення теми й мети уроку
Учні з допомогою вчителя формулюють навчальну проблему , та через неї, тему і мету уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1. Пошук інформації у підручнику(робота учнів у парах)
Завдання:
Що називають популяцією? Характерні ознаки популяції.
Дайте визначення екосистеми.
2. Робота в «малих» групах
Завдання:
І група – абіотичні чинники, навести приклади
ІІ група – біотичні чинники, навести приклади
ІІІ група – антропогенні чинники, навести приклади
3. Перегляд відеосюжета, про причини зменшення чисельності популяції.
( обговорення учнями)
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
1.Бліц –турнір
- Що називають популяцією?
- Що називають екосистемою?
- Які ви знаєте чинники середовища?
- Як абіотичні чинники впливають на тварин?
2.Заповніть схему:
Абіотичні Біотичні
Формування загального висновку про взаємозв’язок живої природи з неживою
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
V ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику; скласти кросворд до вивченої теми*
Урок
Тема Ланцюги живлення, потік енергії
Мета: ознайомити учнів із різними видами ланцюгів живлення; дати поняття про передачу енергії в екосистемі;розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки;аналізувати навколишнє середовище; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: підручник, таблиця «Ланцюги живлення»
Хід уроку
І. Організаційний етап
Вправа «Настрій»
Я пропоную вам взяти аркуш паперу, зігнути його пополам , на одній стороні намалювати вираз свого обличчя, на початку уроку, в кінці уроку ми намалюємо ще одне обличчя і порівняємо їх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Біологічний диктант
1. Сукупність організмів одного виду, що живуть на певній території , вільно схрещуються, дають плодюче потомство називають ______________.
2. Світло, температура належать до ____________ чинників.
3. Риболовля, полювання, сільське господарство - …. фактор.
4. Пожежа, виверження вулкана - ……. фактор.
5. Фактори неживої природи називаються _____________
6. Екосистема – це ____________________________________. ( Додаток)
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез
1. У Норвегії вирішили збільшити кількість куріпок. Для цього в районах їхнього гніздування знищили майже всіх хижаків. У перші роки їх чисельність швидко зросла, проте згодом знизилася і вони майже зникли. Чому? (Знищення хижаків призвело до збільшення чисельності птаха. Між ними почалася конкуренція за за їжу і територію, швидко поширилися хвороби (бо хижаки завжди знищували слабкіших, хворих), що призвело до вимирання великої кількості куріпок).
2. Чи існує взаємозв’язок між такими видами організмів: жуки- гробарики, кора вільхи, лисиця звичайна, заєць русак, борсук звичайний. Якщо існує, то поясніть, який?
IV. Визначення теми й мети уроку
Учні з допомогою вчителя формулюють навчальну проблему , та через неї, тему і мету уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями
1. Самостійна робота учнів із підручником.
Завдання: дати визначення поняття «ланцюг живлення». Вказати складові ланцюгів живлення
3. Скласти схему за прочитаним текстом
Ланцюг живлення
Продуценти Консументи Редуценти
4. Виконання завдання у робочому зошиті
Скласти ланцюг живлення із таких організмів: черви, їжак звичайний, миша, гадюка звичайна, пшениця.
Скласти 2 ланцюги живлення, які складаються із п’яти ланок.
V І. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Гра «так»чи «ні»
Завдання: виберіть твердження про ланцюги живлення
1. Білка харчується горіхами.
2. Лисиця полює на зайця.
3. Ялина під час конкуренції витісняє березу.
4. Сильний вітер зламує гілки дерев.
5. Від сильного дощу у лісі вилягає трава.
6. Зозуля підкидає свої яйця у чужі гнізда.
7. Від нестачі світла у лісі гине сосна.
8. Щороку у лісі людина насаджує молоді сосни.
9. Гусінь об’їдає листя дерев.
10. Ластівки знищують шкідливих комах у лісі.
Гра «Лото»
Із запропонованих організмів складіть можливі харчові ланцюги (не менше 2).
1. Водорості
2. Черепаха
3. Зерно
4. Лисиця
5. Мальки риб.
6. Миша
7. Гадюка
8. Їжак
9. Черви.
10. Мікроорганізми гниття.
11. Щука.
12. Людина.
І варіант Зерно →
ІІ варіант Водорості →
VІІ. Підсумок уроку
Вправа «Настрій»
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
V ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику; скласти кросворд до вивченої теми*
Біологія 8 клас за новою програмою
Урок 7
Тема: Харчові та енергетичні потреби організму
Мета: ознайомити учнів із системою органів організму людини, яка відповідає за перетворення харчових продуктів, що надходять в організм; розкрити енергетичні потреби організму;розвивати уміння порівнювати значення для здоров’я людини її енергетичних затрат у залежності від професії, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до особистого здоров’я та оточуючих людей.
Обладнання: харчові продукти із зазначенням енергетичної цінності.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання. Налаштування на позитивний настрій. Перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Незакінчені речення» ( Додаток 7.1)
Добова потреба людини у вітамінах …………. За відсутності вітамінів в організмі виникає захворювання ………….. Білки є основним ………..матеріалом. Жири в організмі людини є джерелом …………
Солі заліза входять до складу………… Солі кальцію входять до складу…….
За нестачі вітаміну в організмі виникає …………..
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез.
Слово вчителя
Чи знаєте ви, що за 70 років свого життя середній європеєць:
— проводить за їжею від 3,5 до 7 років;
— сідає за обідній стіл 82 тис. разів;
— з’їдає 160 кг шоколаду і 7300 яєць;
— проводить 560 діб за приготуванням їжі.
Обговорення відповідей на запитання «Для чого людина їсть?».
Поставити проблемні запитання:
- Чому харчовий раціон людини має бути індивідуальним?
- У кого із хлопців енергетичні потреби вищі і чому, якщо один з них тривалий час розв’язував математичні задачі, а другий у цей час грав у футбол?
- Від чого залежать енергетичні витрати організму?
ІV. Визначення теми й мети уроку
Інтерактивна вправа «Точка зору». Учні висловлюють свої думки стосовно теми та мети уроку
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Учені вважають, що для того, щоб зробити процес харчування раціональним, необхідно враховувати три важливі компоненти:
- кількість енергії, що надходить із їжею;
- запаси енергії, які вже є в організмі;
- енергетичні витрати організму.
Енергія, що надійшла з їжею, повинна бути врівноважена відповідно енергетичним затратам. Затрати виражають у кілокалоріях – ккал (згадати із фізики ці одиниці). Всі енергетичні витрати під час роботи можна підрахувати, і тоді буде відомо, скільки треба з’їсти. Але енергетичні витрати організму мають постійно компенсуватися надходженням енергії з їжею.
Але як бути у тому випадку, коли людина переїдає чи недоїдає? Де і як організм створює енергетичні запаси?
Вченими було доведено, що запасатися можуть лише жири та вуглеводи, а білки ні. Вуглеводи в організмі запасаються у вигляді глікогену у печінці та м’язах, але можливості його накопичення обмежені, бо він зберігається лише тоді, коли в тілі наявна значна кількість води (500 г глікогену + 500 г води).
Жири зберігаються в організмі майже без води. А чи знаєте, де в нашому тілі запасаються жири?
Недостатнє харчування призводить до порушення нормальної життєдіяльності: зникає активність, виникає апатія, зміни настрою…
Завдання: від чого залежать енергетичні витрати організму?
Самостійна робота з підручником, метод «Позначки»
Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:
«V» — інформація підтверджує попередні знання учнів;
«+» — нова інформація для учня;
«–» — інформація суперечить знанням учнів,
«?» — незрозуміла інформація, яка потребує додаткового пояснення.
(Обговорення результатів самостійної роботи.)
Завдання: Які харчові продукти необхідні для організму? ( Додаток 7.2)
Зернові
• В вашому раціоні повинно бути не менше, як 50% злакових із твердих сортів.
• Рекомендовано з'їдати не менше 85 грам цільно-зернового хліба, крекерів, пластівців, рису або пасти (макарони) кожен день.
28 грамів = приблизно 1 скибочка хліба або 1 чашка пластівців, або 1/2 чашки вареного рису або крупи, або пасти( макарони).
Є два типи зернових продуктів: із цільного зерна і очищеного зерна. Цілісні зерна - це зерна різних культур, які містять всі корисні елементи. Це означає, що після обробки вони містять всі три частини зерна (висівки, ендосперм і зародок) в їх первісній пропорції. Цільно-зернові продукти мають важливе значення для нашого харчування, тому що вони містять більше клітковини; вони також зберігають всі білки, вітаміни, мінерали, антиоксиданти та інші поживні рослинні речовини. Існує переконливі наукові докази того, що вживання цільних зерен забезпечує захист від хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння і рак.
Очищене зерно піддається помелу, щоб отримати більш тонку текстуру і поліпшити термін зберігання продукту. Проблема в тому, що вся клітковина, залізо та більша частина вітаміну B, під час такого технологічного процесу видаляється. Після цього процесу залізо і вітаміни групи В часто додаються назад (збагачення продуктів). Але клітковина не додається, хоча вона дуже важлива для здоров'я травної системи і для зниження рівня холестерину.
Овочі
• Рекомендується додавати в свій раціон більше овочів.
• Потрібно їсти більше темно-зелених та оранжевих овочів і більше сухих бобів та гороху.
• Кількість овочів які Ви повинні вживати в своєму щоденному раціоні, залежить від вашого віку, статі та рівня фізичної активності. Для дорослих людей вона становить в середньому 2½ чашки овочів на день при добовій калорійності 2000 калорій. Залежно від вашої добової калорійності кількість овочів збільшується або зменшується.
1 чашка = 1 чашка сирих / варених овочів або овочевого соку.
1 чашка = 2 чашки сирих листових овочів або зелені.
Ваш організм має можливість накопичувати деякі вітаміни, але це не стосується вітамінів групи В та вітаміну С. Вітаміни B та C не можуть накопичуватись у вашому організмі. Тому, дуже важливо, отримувати ці вітаміни кожен день з їжею. Овочі - це найкраще джерело вітамінів B та С. Тому потрібно їсти овочі щодня.
Фрукти
• Рекомендується щодня вживати різноманітні фрукти (свіжі, заморожені, консервовані або сушені фрукти) та фруктові соки.
• Добова потреба в фруктах залежить від віку, ста ті та рівня фізичної активності. Для дорослих людей це 2 чашки фруктів на день при добовій калорійності 2000 калорій. Залежно від вашої добової калорійності кількість фруктів збільшується або зменшується.
1 чашка = 1 чашка фруктів або 100% фруктовий сік, або ½ чашки сухофруктів.
Фрукти містять багато важливих вітамінів і мінералів, котрі більшість людей взагалі не отримує в своєму щоденному раціоні. Фрукти - хороше джерело клітковини і майже не містять жиру. Їжте принаймні два-три фрукти на день і не забувайте про овочі.
Фруктовий сік містить багато вітамінів і поживних речовин, корисних для вас, але набагато здоровіше, їсти свіжі фрукти замість фруктових соків. З'ївши ціле яблуко, ви отримуєте більше клітковини та менше цукру. А випиваючи ½ склянки яблучного соку, ви вживаєте більше цукру і ніякої клітковини. Наприклад, вживаючи одне середнє яблуко ви отримуєте клітковину, вітаміни і лише 81 кілокалорій. А випиваючи склянку яблучного соку вживаєте 117 кілокалорій, за рахунок значного вмісту цукру.
Жири, олія та масло
• Більшість жирів, які ви споживаєте має надходити з риби, горіхів та рослинних олій.
• 20-35% калорійності жирів має забезпечуватися за рахунок поліненасичених та мононенасичених жирних кислот.
Жири рослинного походження (рослинні та горіхові масла) кращі для вашого здоров'я, так як вони не містять холестерину. Ви повинні обмежити тверді жири, такі як масло та маргарин. Вживання твердих жирів вважається фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Молоко, йогурт та сир
• Дорослим рекомендовано вживати 3 чашки на день знежиреного або з низьким вмістом жиру молока або молочних продуктів.
• Діти від 2 до 8 років повинні вживати 2 чашки на день знежиреного або з низьким вмістом жиру молока.
• Молоко, йогурт та сир – продукти які містять значну кількість кальцію.
• Обирайте продукти, що не містять лактози, або інші джерела кальцію, якщо ви не можете споживати звичайне молоко.
Кальцій важливий для формування та підтримання нормального функціонування кісткової системи. Вершковий сир, вершки та вершкове масло не багаті на кальцій. Зважайте на те, що в йогуртах, сиркових масах та інших підсолоджених молочних продуктах міститься більше калорій за рахунок додавання цукру.
М'ясо, птиця, риба, сухі боби, яйця та горіхи.
• Обирайте м’ясо з низьким вмістом жиру або пісне м'ясо та птицю.
• М'ясо можна запікати, варити або смажити на грилі.
• Їжте більше риби, бобів, гороху, горіхів та насіння. Вони містять корисні ненасичені жири.
Замість червоного м'яса додавайте в денний раціон більше риби, бобів, гороху, горіхів і насіння. Всі вони містять ненасичені жири. Лосось, форель та оселедець багаті на омега-3 жирні кислоти, які надзвичайно корисні для вашого здоров'я. Льон та волоські горіхи є відмінними джерелами незамінних жирних кислот. Насіння соняшника, мигдаль, фундук є гарними джерелами вітаміну Е. Дві порції риби на тиждень, може знизити ризик смертності від серцево-судинних захворювань.
Фізична активність
• Приділяйте фізичній активності щонайменше 30 хвилин свого часу щоденно.
• Для дітей та підлітків рекомендовано 60 хвилин фізичної активності.
Це цікаво (Додаток 7.3)
Витрати енергії в дитячому віці у 1,5–2 рази вищі, ніж у дорослих. Діти у віці 7–10 років витрачають 70–60 ккал на кг, а дорослі — 35–40 ккал на кг.
Учені підрахували, що протягом доби в людському організмі масою 70 кг:
— розкладається 125 г білків, 70 г жирів, 450 г вуглеводів із вивільненням 12 600 кДж енергії;
— поглинається 460 л кисню та виділяється 403 л вуглекислого газу;
— гине й змінюється 450 млрд еритроцитів, 22–30 млрд лейкоцитів, 270–430 млрд тромбоцитів;
— гине та відновлюється 50 % епітеліальних клітин шлунка та кишечнику;
— серце проштовхує від 10 до 70 тисяч літрів крові;
— у вени надходить близько 14 кг лімфи;
— передсердя й шлуночки скорочуються 86 400 разів;
— здійснюється 23 040 дихальних рухів;
— через легені проходить 11 520 л повітря;
— через травну систему всмоктується 7–9 л рідини;
— утворюється та виділяється з організму 1,3–1,5 л сечі;
— випаровується через легені 0,4 л води та разом із потом — 0,5 л.
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
1. Бліц-турнір ( учні готують запитання по матеріалу, який опрацьовували , інші - дають відповідь)
2.Формулювання висновків щодо проблемних запитань шляхом методу «Мікрофону»
VІІ. Підсумок уроку
Яке значення мають отримані вами знання?
Де вони можуть бути використані?
VІІІ. Домашнє завдання
Прочитати матеріал підручника. Скласти опорну схему.
Урок 8
Тема. Огляд будови травної системи
Мета: пояснити школярам значення травлення; сформувати в учнів знання про морфолого-анатомічного структуру травної системи людини, її функції; продовжувати формувати вміння встановлювати зв'язок будови і функцій органів травлення; розвивати уважність, самостійність; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.
Обладнання: таблиця «Схеми будови органів травлення»
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вправа “Подаруй комплімент”. Учні по черзі говорять один одному компліменти, тим і піднімають собі та товаришам настрій на уроці. Вчитель стежить, щоб комплімент отримав кожний учень.
ІІ. Актуалізація опорних знань
«Ланцюжкове опитування»
- Які сполуки є основним джерелом енергії в організмі?
- Чому жителі північних країн вживають багато жирної їжі?
- Що називають обміном речовин?
- Які сполуки використовуються для росту та регенерації клітин?
- В чому суть енергетичного балансу?
- Які продукти небажано вживати перед сном?
- Поясніть вислів «збалансоване харчування»
ІІІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез.
На малюнку внутрішньої будови людини, цифрами вказано органи травлення.
Запитання: які органи вказано цифрами? Назвіть ці органи. Які функції вони виконують ?
ІV. Визначення теми та мети уроку
На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати органи травної системи і ви будете мати змогу підтвердити чи спростувати свої висловлені думки.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.
1.Самостійна робота учнів із підручником і таблицею
Завдання: розпізнайте на малюнку шлунок, дванадцятипалу кишку, кишечник , печінку; дайте відповідь за алгоритмом: ( Додаток 8.1.)
- я думаю, що на малюнку шлунок під цифрою____________
- я так думаю, тому що: по-перше _______________;
- по-друге____________...
- виходячи з наведених аргументів, я переконався, що ___________...
2. Робота учнів у «малих групах» (будова і функції органів травлення)
І група – ротова порожнина, глотка і стравохід
ІІ група – шлунок, печінка, підшлункова залоза
ІІІ група – тонкий і товстий кишечник. ( обговорення інформації)
3. Додаткове повідомлення учня про сучасні методи дослідження травлення
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
1.Самостійна робота учнів у зошитах ( заповнення таблиці) ( Додаток 8.2.)
Орган Особливості будови Функції
2. Бліц-турнір
- З чого складається ротова порожнина?
- Які функції виконує глотка і стравохід?
- Яку функцію виконує шлунок?
- З яких частин складається тонка кишка?
- Яку функцію забезпечує підшлункова залоза?
- Які відділи характерні для товстої кишки?
3. Робота учнів із таблицею
Учитель називає органи травної системи, учні у ланцюжковому порядку показують їх на таблиці.
VІІ. Підсумок уроку.
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані
Оцінювання учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника.
Творче завдання. Довжина кишечника у людини в 4 рази довша тулуба, у собаки – у 4,5 рази, у вівці – у 24 рази. Чим можна пояснити різницю в довжині кишечника у цих організмів?
Урок 9
Тема. Процес травлення в ротовій порожнині.
Мета: розкрити механізм хімічної обробки їжі в ротовій порожнині, ознайомити учнів із властивостями ферментів слини, з рефлекторною регуляцією травлення; розвивати вміння аналізувати та робити висновки; виховувати вміння правильно доглядати за ротовою порожниною та дотримуватись гігієнічних вимог під час догляду за зубами.
Обладнання: таблиця «Будова зубів», інструктивні картки до лабораторної роботи №2
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вправа “ Чарівна посмішка”. Урок починається з посмішки. Усмішка чарівна, вона має бути єдиною розрадою і втіхою, рятувальним колом у важку хвилину. Усміхнись над своїми бідами – гіркота від них зникне, усміхнись своєму супротивнику, зникне його озлобленість. Усміхнись і над своїм озлобленням – зникне й воно.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вправа «Закінчи речення» ( Додаток 9.1)
1. Найбільша травна залоза ___________
2. Травна система розпочинається із ____________
3. Орган, в якому їжа накопичується і частково перетравлюється __________.
4. Орган, який виробляє жовч _________________.
5. Підшлункова залоза впадає у _________________.
6. Тонкий відділ складається з 3 відділів: дванадцятипалої кишки, _____________, _____________.
7. Калові маси накопичуються у _____________.
8. Ротова порожнина переходить у ____________.
9. Найширший орган травної системи _____________.
2. Перевірка виконаного учнями додаткового завдання
IIІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез.
Вправа «Обговорюємо разом»
Народна мудрість говорить: «Хто добре жує, той довго живе». Як ви розумієте цей вислів?
ІV. Визначення теми й мети уроку
Інтерактивна вправа «Точка зору». Учні висловлюють свої думки стосовно теми та мети уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.
1. Самостійна робота учнів з підручником та заповнення таблиці ( органи ротової порожнини та їх функції) ( Додаток 9.2)
Органи ротової порожнини Функції
2. Робота в парах
Завдання для пар: І пара – Які перетворення відбуваються з їжею у ротовій порожнині? ІІ пара – Як відбувається слиновиділення? ІІІ пара – як здійснюється первинна обробка їжі у ротовій порожнині?
3. Виконання лабораторного дослідження №2 ( Додаток 9.3.)
Тема: Зовнішня будова зубів
Мета:вивчити зовнішню будову зубів; вміти розрізняти їх за будовою та функціями.
Обладнання: муляжі, моделі зубів.
Хід дослідження
1. Розгляньте муляж або модель зубів знайдіть коронку, шийку, корінь.
2. Знайдіть зовнішню покривну частину, яка складається із емалі, дентину і цементу.
3. Розгляньте розміщення верхніх і нижніх зубів, знайдіть різці, ікла, малі і великі кутні зуби.
4. Розшифруйте позначення.
5. Зробіть висновок про відповідність формі зубів відповідно до виконуваних функцій та вкажіть основні профілактичні заходи по догляду за зубами.
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Тестові завдання ( Додаток 9.3)
Завдання з вибором однієї правильної відповіді:
1.Вкажіть кількість пар слинних залоз:
А) одна; Б) дві; В) три; Г) чотири.
2.Вкажіть кількість різців на обох щелепах:
А) три; Б) чотири; В) вісім; Г) шість.
3. Укажіть ознаку, яка не є характерною для ротової порожнини:
А) відбувається подрібнення їжі; Б) слизова оболонка містить багато дрібних слинних залоз; В) починається ферментативне розщеплення жирів;
Г) починається ферментативне розщеплення вуглеводів.
4.Вкажіть термін, що позначає м’яку частину зуба:
А) емаль4 Б) пульпа; В) дентин.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей:
5.Позначте відповіді, які характерні для слини:
А) містить воду; Б) містить білок муцин; В) містить фермент ліпазу; Г) містить фермент лізоцим; Д) містить фермент амілазу.
6. Позначте функції, які виконує слина:
А) лізоцим згубно впливає на хвороботворні бактерії; Б) містить антитіла; В) перетравлює крохмаль і мальтозу; Г) перетравлює білки; Д) промиває ротову порожнину і видаляє продукти розпаду клітин.
Завдання на встановлення відповідностей.
6.Установіть відповідність, утворивши логічні пари:
А) коронка 1.Найтвердіша речовина організму
Б) емаль 2. Основна речовина зуба
В) дентин 3. Зубний м’якуш
Г) пульпа 4. Зовнішня поверхня зуба.
Гра «Вірю-невірю». ( Додаток (9.4)
Учитель пропонує учням закінчити речення, яке обов’язково розпочинає словами «Чи вірите ви, що…»:
1. …у людини за добу виділяється близько 1 л слини? (Так)
2. …слина містить 99,4% води? (Так)
3. …у людини є дві пари великих слинних залоз? (Ні, три пари)
4. …харчову грудку язик проштовхує до шлунка? (Ні)
5. …під час ковтання вхід у дихальні шляхи закривається надгортанним хрящем? (Так)
6. …до складу слини входить лізоцим, що зневажує мікроорганізми та сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота? (так)
7. …під дією амілази і мальтози білки розщеплюються до амінокислот? (Ні, крохмаль до глюкози)
8. …центр слиновиділення знаходиться в довгастому мозку? (Так)
9. …слина виділяється рефлекторно? (Так)
10. …органом смаку є язик, на слизовій оболонці якого містяться смакові рецептори? (Так)
11. …найбільш розширена частина травного каналу – ротова порожнина? (Ні, шлунок)
VІІ. Підсумок уроку.
Сьогодні я дізнався про…
Мене вразило…
Я запам’ятав, що …
VIII. Домашнє завдання.
Опрацювати текст підручника; підготувати повідомлення про найпоширеніші хвороби зубів.
Урок 10
Тема. Процес травлення в шлунку.
Мета: сформувати поняття травлення в шлунку, розкрити властивості ферментів шлункового соку й умов їхньої активності; значення нервової і гуморальної регуляції шлункового соковиділення; показати роль І.Павлова у вивченні функції травлення, зокрема, шлунку; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.
Обладнання: таблиці «Схема будови органів травлення»
Хід уроку
І. Організаційний момент
Психологічна розминка. Часто бажання людини не співпадають з її можливостями. Щоб навчитися коригувати їх, використовуйте Т схему і перелічіть асоціації що спадають на думку.
Я не хочу і не можу Т Я хочу і можу
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Незавершений крос» ( Додаток 10.1)
1. Зуб складається з трьох частин: _________, __________, __________.
2. Коронка зуба зверху вкрита __________.
3. У людини міститься ______різців.
4. Шийку і корінь зуба вкриває________.
5. Органом смаку є __________.
6. За добу слинні залози виробляють від 1л до ________ слини.
7. У людини розрізняють такі великі слинні залози: привушна , ___________, ___________.
8. Центр слиновиділення міститься у _____________________.
9. Лізоцим знезаражує ___________.
10. Найпоширеніша хвороба зубів _____________.
IIІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез.
Куди їжа потрапляє після ротової порожнини? А потім? Що відбувається з їжею у шлунку?
ІV. Визначення теми та мети уроку
Інтерактивна вправа «Точка зору». Учні висловлюють свої думки стосовно теми та мети уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.
1. Робота в парах .
Учні працюють у парах, опрацьовуючи різну інформацію, потім обмінюються один з одним
1 учень – будова шлунка
2 учень – склад шлункового соку.
2. Регуляція шлункового соковиділення. Метод «Дерево рішень»
3. Пошук відповіді на поставлене запитання «Що відбувається з їжею у шлунку?» ( самостійне опрацювання інформації)
4.Колективне обговорення запитання: «Чому виникають шлункові хвороби?»
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
1. Бліц-опитування
- Де розташований шлунок?
- З чого складається шлунковий сік?
- Скільки виділяється за добу шлункового соку?
- Яку функцію виконує муцин?
- Який фермент розщеплює жири?
- Скільки їжа перебуває у шлунку?
- Як виділення шлункового соку регулюється нервовою системою?
- Яка роль хлоридної кислоти у шлунку? ( Додаток 10.2)
2. Обговорення запитання: У чому полягають особливості епітелію шлунка і з чим це пов’язано?
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику; підготувати повідомлення про шлункові хвороби.
Урок 11
Тема. Травлення у кишечнику
Мета: сформувати в учнів знання про функції тонкого та товстого кишечника; сформувати в учнів знання про функцію дванадцятипалої кишки у зв’язку з її будовою;розкрити значення жовчі і ферментів підшлункової залози в травленні; розвивати уважність, аналітичне мислення; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.
Обладнання: таблиці «Схема будови органів травлення»
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання вчителя. Побажання успіхів.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Незакінчені речення» ( Додаток 11.1)
1. Найрозширеніша частина травного каналу _________________
2. У людини за добу виділяється _____________ шлункового соку
3. Слиз, який захищає стінки шлунка від хлоридної кислоти ___________
4. Жири розщеплює фермент ________________
5. Вуглеводна їжа у шлунку затримується близько ____________ годин
6. Об’єм шлунка дорослої людини становить ___________
7. Центр соковиділення міститься у _______________ мозку
8. Запалення слизової оболонки шлунка ______________
9. Соковиділення, яке починається на її вигляд, запах називають ________
10. Фермент, який розщеплює прості білки на складні.
IIІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез.
Ми з вами з’ясували, що їжа проходить хімічну обробку, починаючи з ротової порожнини. В шлунку, під дією шлункового соку, утворюється хімус – частково перетравлена їжа. Завдяки скороченню м’язів шлунка, через пілоричний сфінктер, хімус надходить порціями до наступного відділу травного каналу – тонкого кишечника. Що ж відбувається з хімусом далі?
ІV. Визначення теми та мети уроку
Інтерактивна вправа «Точка зору». Учні висловлюють свої думки стосовно теми та мети уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.
1. Самостійне опрацювання матеріалу у підручнику
Функції тонкого і товстого кишечників
2. Метод «Навчаючи - учись».
Кожен учень отримує завдання:
1 учень – будова і функції дванадцятипалої кишки;
2 учень – будова і функції підшлункової залози;
3 учень – будова і функції печінки;
4 учень – всмоктування поживних речовин.
Обговорення інформації
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Спілкування « питання – відповідь
1. Які основні функції тонкого кишечника?
2. Яка роль жовчі у процесах травлення?
3. Протоки яких залоз відкриваються до дванадцятипалої кишки?
4. Яка функція печінки в організмі людини?
5. Як всмоктуються поживні речовини?
6. Що таке апендикс?
7. Які ознаки апендициту?
8. Яка роль мікроорганізмів товстого кишечника?
9. Поясніть, чому фізіологи називають печінку «біохімічною фабрикою»?
10. Під час деяких захворювань їжа разом зі шлунковим соком виділяється назад зі шлунка у стравохід. При цьому з’являється неприємне відчуття – печія. Чому воно виникає?
Самостійна робота учнів у зошиті
Заповнити схему: “Роль печінки в процесі травлення” ( Додаток 11.2)
Загальний висновок
- Що ж відбувається з хімусом у кишечнику?
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику; підготувати повідомлення про хвороби кишечника*
Урок 12
Тема: Харчові розлади та їх запобігання
Мета: ознайомити учнів із симптомами харчових отруєнь; дати поняття про види харчових отруєнь та запобігання їм; розвивати аналітичне мислення, вміння висловлювати свою думку; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.
Обладнання: малюнки бактерій, що викликають хвороби.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання. Налаштування на позитивний настрій. Перевірка готовності до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Тестові завдання
1. Найбільша травна залоза: А) слинна; Б)підшлункова; В) печінка; Г) шлунок.
2. Жовч виробляється у: А) шлунку; Б) дванадцятипалій кишці; В) печінці; Г) жовчному міхурі.
3. Основна маса води всмоктується у : А) шлунку; Б) тонкому кишечнику; В) товстому кишечнику; Г) прямій кишці.
4. Білки в кишечнику розщеплюються під дією ферментів: А) пепсину; Б) амілази; В) ліпази; Г) трипсину.
5. Поживні речовини надходять у кінцевому результаті в: А) пряму кишку; Б) клітини і тканини; В) кров.
6. Клітковина розщеплюється у: А) шлунку; Б) тонкому кишечнику; В) товстому кишечнику. (Додаток 12.1)
IIІ. Зіткнення учнів із проблемою й висловлення первинних гіпотез.
Проблемні запитання:
- Через що виникають харчові розлади?
- Що є причиною харчових отруєнь?
- Які інфекційні хвороби шлунково-кишкового тракту ви знаєте?
- Які способи профілактики інфекційних хвороб?
ІV. Визначення теми та мети уроку
Інтерактивна вправа «Точка зору». Учні висловлюють свої думки стосовно теми та мети уроку.
V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями.
Урок проводиться у вигляді круглого столу. Учні готують інформацію вдома.
1 учень – отруєння не бактеріальної природи, їх характеристика
2 учень – надання першої допомоги при отруєннях не бактеріальної природи
3 учень – отруєння бактеріальної природи, їх характеристика.
4 учень - хвороба сальмонельоз
5 учень – хвороба ботулізм
6 учень – дизентерія, симптоми, профілактика.
7 учень – вірусний гепатит, симптоми, профілактика
8 учень – холера, симптоми, профілактика
9 учень – глистяні захворювання.
Обговорення інформації. Висловлювання думок.
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
Створення пам’ятки «Профілактика харчових отруєнь» ( Додаток 12.2)
1. Перед їдою завжди потрібно мити руки з милом.
2. Овочі і фрукти треба їсти чисто вимиті.
3. Їжу слід тримати закритою, щоб на неї не потрапляв пил і не сідали мухи.
4. Не можна пити сирої води.
5. М'ясо й рибу потрібно їсти добре проварені або прожарені.
6. Не слід вживати не відомі вам гриби.
7. Надаючи першу допомогу , хворому слід промити шлунок слабким розчином перманганату калію, потім дати проносні засоби, напоїти гарячим чаєм і викликати швидку.
Заповнення таблиці у зошиті ( Додаток 12.3)
Захворювання Причини Профілактика
Учні готують прислів’я і приказки про здоров’я ( Додаток 12.4)
Без здоров'я немає щастя.
Веселий сміх - це здоров'я.
Доки здоров'я служить, то людина не тужить.
Було б здоров'я, а все інше наживемо.
Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.
Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
Весела думка - половина здоров'я.
Глянь на вигляд і про здоров'я не питай.
Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
Здоровому все на здоров'я йде,
Здоров'я більше варте, як багатство.
Здоров'я за гроші не купиш.
Здоров'я - найдорожчий скарб.
Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба.
Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
Здоров'я - всьому голова.
У кого що болить, той про те й гомонить.
Хворому і мед гіркий.
Часник сім хвороб лікує.
На живому все заживе.
У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.
VІІ. Підсумок уроку
Які нові знання ви отримали?
Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?
Оцінювання учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал у підручнику; підготуватись до підсумкового уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар